Головна » 2017 » Березень » 21 » Музей школи
20:49
Музей школи

Музей видатних випускників школи

Незвичайна подія відбулась 15 листопада у житті нашої шкільної родини - відкриття музею видатних випускників школи.
Метою створення цього музею став приклад життя видатних людей, наших односельчан - випускників Залужанської школи, які наполегливою самовідданою працею досягли великих висот у житті та стали відомими не тільки в нашому краї, а й на всю Україну та зарубежем.
Саме їм сьогодні ми віддаємо шану та велич нашої народно-традиційної культури, її довічний гуманізм, добробут нашої держави, щиру гостинність.
Відвідуючи цей музей, ми маємо можливість ознайомитися з долями видатних особистостей, які завдяки своїй наполегливості, мужності, стійкості, духовності спрямовують наші вчинки на досягнення таких висот. Їх життєвий шлях слугує добрим прикладом не лише нинішнім, а й майбутнім поколінням.
Виважений розум та професійність цих славних людей, які прославили насамперед Залужанську школу та наш край, а це –
Дурдинець Василь Васильович визначний державний, політичний, громадський діяч та дипломат, Дурдинець Петро Петрович – заступник міністра лісової та деревообробної промисловості УРСР, Чопей Іван Юрійович – видатний письменник Закарпаття, Турянин Федір Васильович – заслужений діяч мистецтв України, Дурдинець Софія Петрівна – заслужений вчитель України, Алмашій Михайло Іванович - заслужений вчитель України, Алмашій Василь Васильович – заслужений працівник у сфері послуг, Шманько Марія Іванівна – доцент, кандидат хімічних наук Ужгородського національного університету, Кучерявий Іван Петрович – директор школи який керував Залужанською загальноосвітньою школою протягом 33-ох років і зробив неоціненно великий внесок у її становлення та розвиток, та багато інших чудових людей, які своєю мужністю та подвигами в боротьбі Добра зі Злом захищали і захищають нас, надихають на творчі злети та нестримним бажання поповнити своїми іменами список видатних випускників школи.
Вони цього варті…

Дурдинець Василь Васильович

/Files/images/muzey/p_83167_1_gallerybig.jpgНародився 27 вересня 1937 року в селі Ромочевиця Мукачівського району Закарпатської області в селянській родині. Розпочав навчання спочатку в Залузькій семирічці, а потім – у середній школі. Вчився на «відмінно». Очолював раду дружини, шкільну комсомольську організацію, захоплювався футболом, грав у шкільному ансамблі на народних інструментах, здобував перші або ж призові місця на олімпіадах. Середню школу закінчив із срібною медаллю.Вперше у далекі світи виїхав задовго до випускного вечора. На шкільній дослідній ділянці тоді вирощували до кілька десятків сортів злакових та овочів. І Василя Дурдинця було нагороджено малою золотою медаллю ВДНХ у Москві, вручено премію і путівку в один із піонертаборів під Києвом. Саме тоді його запримітили в районі й запросили працювати у перший на Мукачівщині піонертабір. Саме тоді і розпочалась його громадська діяльність.

На навчання до Львівського державного університету він виїхав у 1955 році. З першого курсу Василь Дурдинець поринув у громадську роботу і саме юридичний факультет став для нього своєрідним трампліном у цікаве і бурхливе життя.

Закінчив юридичний факультет Львівського державного університету імені Івана Франка Василь Васильович у 1960р.

Працював у комсомольських і партійних органах Львів, Москва, Київ, в період з 1958-1978 роках. У 1978 році призначений заступником, а в 1982 р. – першим заступником Міністра внутрішніх справ України. На цій посаді працював до лютого 1991 року. У 1986 році очолював оперативний штаб забезпечення правопорядку в зоні аварії на Чорнобильській АЕС.

Василь Васильович двічі обирався народним депутатом України. З 1991 року – член Президії, голова Постійної Комісії Верховної Ради України з питань оборони і державної безпеки. 29 січня 1992 року обраний першим заступником Голови Верховної Ради України.

У липні 1995 року увійшов до складу Кабінету Міністрів України як віце-прем’єр-міністр з питань державної безпеки та надзвичайних ситуацій – 18 червня 1996 року призначений першим віце-міністром України. Одночасно залишився головою Координаційного комітету по боротьбі з корупцією й організованою злочинністю при Президентові України, а з призначенням 30-го липня Прем’єр - міністра України.

Від 22 березня 1999 року і до 2 грудня 2002 року – Міністр з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від Чорнобильської катастрофи, ініціатором та організатором утворення якого виступив у 1996 році. В серпні 1999 р. призначений представником України в постійних органах частково відкритої угоди Ради Європи щодо запобігання, захисту та надання допомоги в разі великих природних і техногенних катастроф. З грудня 2002 до 23 вересня 2003 року В.В. Дурдинець - Надзвичайний і Повноважний Посол України в Угорській Республіці. Василю Васильовичу Дурдинцю присвоєно звання Генерала внутрішньої служби України. Звання Почесного професора Національної академії внутрішніх справ України.

«Робити людям добро» - це кредо Василя Васильовича, яке він переконливо ствердив усім свої життям і саме за це життєдайне устремління держава відзначила Василя Васильовича Дурдинця високими нагородами. Серед них: «Знак Пошани» (1971), За заслуги» ІІІ ступеня, «Трудового Червоного Прапора» (1977), Ордени ««За особисту мужність» (1991), два Ордени «Князя Ярослава Мудрого» IV та V ступеня 2000 та 2002 роки; відзнака Президента України «Іменна вогнепальна зброя», «Золота зірка генерала внутрішньої служби України». Його успішна діяльність відзначена Почесною грамотою Президії Верховної Ради Української РСР (1987рік), Почесною грамотою Верховної Ради України (2002 рік), 15 медалями та 7 Міжнародними нагородами. Всього у Василя Васильовича 258 державних нагород.

Василь Васильович почесний громадянин міста Бобринець і Котовськ і має звання «Народний посол України». Ім’я Василя Дурдинця ось уже добрий десяток років – серед нашої істинної політичної еліти.

«Нашому земляку, державному діячеві України Василю Васильовичу Дурдинцю – присвячується» - такими словами вітає земляк – поет, видатний лірик, у віршах якого прищеплюються дітям високі моральні цінності і якості, глибина почуттів поваги і любові до рідної землі, свого роду, народу, держави – Іван Юрійович Чопей, теж видатний випускник нашої школи, написавши вірш на шестидисятиріччя «Вітання вам – із серця глибини».

В нашому музеї можна побачити різні нагороди, якими держава відзначила Василя Васильовича.

Категорія: Наші проекти | Переглядів: 248 | Додав: Admin | Рейтинг: 5.0/1
Всього коментарів: 0
avatar