Історія
02.11.2016, 00:00

Історична довідка
Закарпаття має свої давні історичні традиції в шкільній освіті. Щоб уявити її собі в цілісності, потрібно відшукати корені цієї освіти. І тому важливим при цьому є пошук історії шкільництва саме нашої школи.

Джерелами на які ми опиралися стали унікальні документи, які збереглися із історії розвитку освіти в с. Залужжя – „Школьна хроніка” з 1926 року до 1955 рік та статистичні дані, план школи 1940 року, 1942 та 1943 років.

РОЗВИТОК ШКІЛЬНИЦТВА 
В АВСТРО – УГОРСЬКИЙ ПЕРІОД 
( 1682 - 1939 РР.)
В 1682 році було знайдено перші згадки про Греко-католицьку церковну школу села Ромочевиця Мукачівського округу в науковому доробку «Монографії Березького комітату» Тиводара Легоцького - юриста, археолога, історика, головного прокурора Мукачівсько-Чинадіївської домінії графів Шенборнів 1865-1896 років.
Як свідчать записи в книзі «Школьна хроніка» з 1682 по1704 роки керував школою священник Поп Голца Іван, який вчив і готував дітей до сповіді. В 1704 році почав керувати школою інший ромочевицький священник Василій Пап, який теж навчав дітей святій справі. Впродовж 100 років історія замовчує існування школи, а 1842 році згадується про неї в іншій монографії Тиводара Легоцького (в нього їх було 11), яка описувала духовну культуру закарпатців та їхньої участі в антигабсбурзьких війнах.
З 1842 по 1890 роки настоятелем школи був духовник Михайло Попович і вчителював кантор (дяк-учитель) Іван Чопей, який вчив дітей вже не лиш реліґію, а й читаню церковних книг. На зміну Михайла Поповича прийшов вчитель Андрій Попович – це був талановитий педагог та вихователь, який навчав селян культурно господарювати.
Пройшло кілька десятиліть і в «Шкільній хроніці» зявляються перші записи тодішнім директором школи Іваном Паппом, який перед шкільним управительством займав посаду – управитель Міністерсва освіти в Празі. Датовані ці унікальні записи 1926-27 навчальним роком (учебний рок). В цьому навчальному році, який почався 3 листопада 1926 року, школоповинних дітей було всього 70. Крім Івана Паппа, дітей навчали священник Стефан Іванчов – Закон Божий та Аранка Байза – ручна праця. 30 грудня цього навчального року відбувся при школі педагогічний семінар, гостів було 30.
Кожного року з 1926 по 1939 роки в школі відмічали дві дати обов’язково. 7 березня– день народження президента Чехословаччини Томаша Масарика та 28 жовтня – День Свободи. Шкільний хор виконував понад 15-20 пісень.
Збереглися дані і про тогочасних інспекторів. У 1926 році замість Василія Шпеника був призначений Еммануїл Маркович.
1 березня 1929 року Греко-католицька церковна школа стає Ромочевицькою державною народною школою.

Щоб краще зрозуміти тогочасне життя наведемо такий приклад.
18 червня 1929 року залужський педагогічний кружок організував прогулянку для 800 учнів в околицях села Залужжя. При цьому слід було навчитися декламувати, співати та танцювати. Учнівські колективи брали участь в співочих, ігрових, спортивних конкурсах.
В кінці запису про навчальний рік Іван Пап писав: 
«Господи помагай і дальше роспространяти культуру».
У 1929-1930 навч. році учнів налічувалось 86, в школі відкривають ще один клас та приймають вчителювати Емілію Янтшкій.
12 червня 1930 року розпочинають будівництво нової школи. В кінці навчального року у вчительському складі відбуваються зміни: Івана Папа переводять в Підгород, а на місце управителя школи призначають Еміліана Дуфинця.

З кожним навчальним роком учнів в школі збільшується:
1931-1932 н.р. – 98 учнів;
1932-1933 н.р. – 112 учнів;
В цьому навчальному році 22 вересня відбувся страйк, де батьки учнів на чолі з сільським старостою Юрієм Печорою вимагали від вчителів навчати учнів із заборонених тою владою підручників, які, на їх думку, висвітлювали правду про тогочасне життя.
1933-1934 н.р. – 120 учнів;
В зв’язку з збільшенням школоповинних дітей в школі відбувається поділ на три класи і вчителювати ідуть Олександра Долинай. Протягом року учнівський та педагогічний колективи ставили вистави майже чи не кожен місяць для батьків, інтелігенції села, шкільного інспектора Емануіла Марковича, який проводив перевірку в школі по три рази на рік.
1934-1935 н.р. – 122 учні;
Після п’яти років вчителювання в Ромочевицькій народній школі Емілія Дуфинця переводять в школу с. Арданова і на місце управителя іде Павло Білей. Протягом наступних двох навчальних років в школі театральних виступів значно зменшилось, більше приділялась увага навчанню. Традиційними лишилися Тижні чистоти.
1935-1936 н.р. – 115 учнів;
1. 1936-1937 н.р. – 119 учнів;
В учительській корпорації сталися знову зміни – Павло Білей преходить в іншу школу, на місце шкільного управителя йде шкільний вчитель Йосип Котлар.
1937-1938 н.р. – 108 учнів;
Навчання в цьому році почалось в новому шкільному будинку, який знаходився в середині села. Також цього року Ромочевицька народна школа стає взірцевою школою в нашому окрузі.
У 1938-1939 н.р. вводиться в навчання українська мова. У березні 1939 утворилась нова республіка Карпатська Україна до сойму якої входили вчителі. На жаль, деякі вчителі та священники, які не підкорилися владі Августина Волошина були арештовані та відправлені до концентраційних таборів в Рахові. Туди ж потрапив і управитель Ромочевицької народної школи Йосип Котлар, а його дружину – вчительку школи Марію звільнено з роботи. На вільне місце управителя прийняли Михайла Горватат, та на жаль директорувати прийшлося йому не довго, вже на наступний рік забирають в армію.
Після звільнення Закарпаття Радянською армією з жовтня 1944 по вересень 1945 рік в селах Залужжі та Ромочевиці працювали початкові школи.
Влітку 1945 року ці школи було реорганізовано і відкрито Залузьку семирічну школу, директором якої був призначений Петровці Андрій Васильович, а завучем Горват Михайло, який повернувся з армії.
З кожним повоєнним роком учнів у школі збільшується, збільшуються і класи.
У 1949 році директор Андрій Петровцій по особистій заяві звільнений, а на його місце був призначений молодий директор Андрій Бобуський, який пропрацював до січня 1950, а з лютого того ж року директор – Георгій Шманько.
У вересні 1950 року на базі семирічної школи була відкрита середня школа, директором якої був призначений Георгій Шманько, а згодом Іван Чопей. Як зазначено в Школьній хроніці, у 1950-1951навчальному році ще не було жодного вчителя з вищою освітою.
Вже на наступний рік в школі відкривається девятий клас, кількість вчителів 25, з них – 2 з вищою освітою. Випускні екзамени пройшли успішно і школа по рівню навчально-виховної діяльності зайняла одно з перших місць серед середніх шкіл району.
Перший рік випуску Залужанської середньої школи припадає на 1952-1953 н.р., випускників 44 учні. Педколектив поповнюється молодими спеціалістами з вищою освітою, серед яких майбутній директор школи Кучерявий Іван Петрович. В цьому ж році Іван Петрович організовує домбровий оркестр, пізніше йому допомагав Михайло Алмашій.
У другому випуску 10 класів було 48 учнів, з них 7 пішли навчатись у вищі навчальні заклади.
За хороші показники в навчальній роботі, художній самодіяльності, спортивній роботі п’ять вчителів школи були нагороджені орденами «Знак пошани», та «Грамотою Міністерства Освіти УРСР», директору школи Івану Чопею вручили нагрудний значок «Відмінник народної освіти».
В зв’язку з преходом на іншу роботу Івана Чопея було звільнено з посади директора в березні 1950 року і призначено на його місце з 1 квітня Івана Петровича Кучерявого. Педколектив вже нараховував 27 вчителів та 416 учнів.
Третій випуск Залужанської середньої школи нараховував 48 учнів. Одним із цих випускників, які освоїли хороші знання саме в нашій школі був Дурдинець Василь Васильович, який завдяки особистій цілеспрямованості і працьовитості сягнув державного, політичного і громадського олімпу, обіймав найвищі посади в Україні – аж до Премєр-міністра.
Кучерявий Іван Петрович був справжнім господорем. За 33 роки його перебування на посаді директора школи зроблено багато: збудована нова чотириповерхова школа, проведено газо- та водо-провід в селах Залужжі та Ромочевиці
з 1989 по 1990 рік директорм був Горват В.В.
з 1991 по 1993 рік – Лендєл І.М. 
з 1994 по 2001 рік – Фозикош Г.А. 
з 2002 по 2005 рік – Куруц В.І., 
з 2005 по 2016 рік - Матьола Н.В.

З 2016 по 2021 рік - Мейсар С. Ф.,
З грудня  2021 року призначено директором закладу освіти Кобаль Ольгу Іванівну.

Категорія: Інформація про заклад | Додав: Admin
Переглядів: 1208 | Завантажень: 0 | Рейтинг: 5.0/1
Всього коментарів: 0
avatar
close